Батькам

Важка поведінка підлітка: поради батькам

Виховання підлітка ніколи не дається батькам легко. Якщо дитина проявляє жорстокість, схильна до депресії, вживає алкоголь або наркотики, демонструє будь-яку іншу деструктивну поведінку - це потужний удар для батьків. Вони не знаходять собі місця, коли підліток допізна затримується невідомо де, і впадають у відчай, коли не можуть знайти з ним спільну мову. Батьки хвилюються за дитину, помічаючи її запальність, перепади настрою та гнів. Іноді здається, що з підлітком зовсім неможливо впоратися, але є способи полегшити перехідний вікдля всієї родини. Допомагаючи важкому підлітку впоратися з його емоційними проблемами, ви зміцните зв'язок з ним і допоможете йому вирости більш щасливою й успішною людиною.

Як відрізнити важку поведінку підлітка від нормальної

Коли підлітки починають прагнути до незалежності й шукають своє «я», їхня поведінка здається батькам ненормальною й непередбачуваною. Ваша дитина, добра та слухняна в минулому, тепер пропадає невідомо де й на всі зауваження голосно грюкає дверима. На жаль, така поведінка цілком нормально для підлітка.

У випадку поганої поведінки підлітка батьки зіштовхуються з великими труднощами. Особливо, якщо він вживає алкоголь або наркотики. Крім проблем, з якими зіштовхується кожен підліток, важкі діти переживають серйозні емоційні проблеми, труднощі з поведінкою й навчанням. Вони часто піддають себе ризику, демонструючи жорстоку поведінку, прогулюючи школу, вживаючи наркотики, вступаючи в сексуальні стосунки, завдаючи собі пошкодження та здійснюючи протиправні вчинки. У підлітків можуть проявлятися симптоми психічних розладів: депресії, тривожності або розладів харчової поведінки (анорексії, булімії). Батькам важливо знати, яка поведінка підлітка нормальна для його віку, а яка загрожує серйозними наслідками.

Зміни в зовнішньому вигляді

• Нормальна поведінка: підлітки дотримуються моди, тому можуть зухвало вдягатися або фарбувати волосся в неприродні кольори. Навіть якщо дитина заявляє про своє бажання зробити собі тату - утримайтеся від жорсткої критики, це не найгірше, що вона може зробити. Підліток поміняє погляди, коли зміниться мода.
• Тривожні сигнали: зміни в зовнішньому вигляді повинні насторожити вас у тому випадку, якщо вони супроводжуються проблемами в школі або іншими проявами поганої поведінки. Звертайте особливу увагу на те, чи немає на тілі підлітка слідів порізів або інших каліцтв, чи не змінювалася різко його вага останнім часом.

Постійні суперечки й опір

• Нормальна поведінка: прагнучи отримати незалежність, діти часто сперечаються з батьками.
• Тривожні сигнали: посилення суперечки, прояви жорстокості вдома. Дитина вплутується в бійки та вчиняє протиправні вчинки. Всі ці ознаки свідчать про ненормальну поведінку підлітка.

Зміни настрою

• Нормальна поведінка: гормональні зміни й особливості розвитку підлітка призводять до того, що в нього часто змінюється настрій, він стає дратівливим і відчуває труднощі з контролем емоцій.
• Тривожні сигнали: різкі зміни в характері, погана успішність, постійне занепокоєння та смуток або проблеми зі сном можуть свідчити про депресію, буллінг або інші емоційні проблеми. Поставтеся серйозно до будь-яких згадок підлітка про суїцид.

Вживання алкоголю або наркотиків

• Нормальна поведінка: більшість підлітків рано чи пізно пробують алкоголь і сигарети. Батькам потрібно чесно й відверто поговорити з підлітком, щоб переконатися, що ці експерименти не переросли в залежність.
• Тривожні сигнали: якщо випадки вживання алкоголю або наркотиків повторюються або супроводжуються проблемами в школі - є ризик алкогольної або наркотичної залежності.

Вплив друзів

• Нормальна поведінка: для підлітка друзі мають надзвичайно велике значення. Друзі впливають на вибір підлітка. Орієнтуючись на думку однолітків, підлітки в деякій мірі віддаляються від батьків. Батьків це засмучує, але підлітки все ще потребують їхньої любові.
• Тривожні сигнали: варто насторожитися, якщо в підлітка різко змінилося коло спілкування (особливо, якщо нові друзі схиляють його до поганої поведінки), коли він протестує проти справедливих правил і обмежень або бреше, щоб уникнути покарання. Також про будь-які проблеми може свідчити те, що підліток багато часу проводить на самоті.

Допомога фахівців при важкій поведінці

Якщо ви виявили перераховані вище ознаки в поведінці вашої дитини, проконсультуйтеся в лікаря, психолога або іншого фахівця з роботи з підлітками.

Навіть якщо з важким підлітком уже працює фахівець, це не означає, що справа зроблена - попереду ще багато роботи. Батьки в першу чергу повинні відновити близький зв'язок з підлітком.

Нижче наведено кілька порад, яких потрібно дотримуватися у взаємостосунках з підлітком, незалежно від «вердикту» фахівців.

• Усім підліткам необхідно відчувати, що їх люблять. Кожен підліток - це особистість з унікальним характером і уподобаннями. Але у всіх підлітків є щось спільне. Не важливо, наскільки ваша дитина віддалилася від вас, наскільки вона здається самостійною, яку поведінку демонструє - вона потребує вашої любові.
• Постарайтеся зрозуміти, як розвивається підліток. У підлітковому віці різко змінюються стосунки з оточенням. Мозок підлітка ще розвивається, і тому обробляє інформацію не так, як мозок дорослої людини. У цьому віці відбуваються зміни у фронтальній корі - ділянці головного мозку, що відповідає за управління емоціями, прийняття рішень і самоконтроль. У ній формується величезна кількість нових нейронних зв'язків. У цілому головний мозок повністю формується тільки до 25 років.
• Підліток може бути високого зросту, виглядати старшим за свій вік, але найчастіше він не здатний мислити, як дорослий. Причиною поганої поведінки дитини у фізичному плані є зміни в гормональній системі. Це не виправдовує погану поведінку й не звільняє підлітка від відповідальності за свої вчинки, зате пояснює його імпульсивність, тривожність і непокірність. Розуміння об'єктивних причин поведінки дитини допоможе батькам зберегти з нею близький зв'язок і разом знайти рішення проблем.

Ще один нюанс: підлітки в усьому бачать прояви гніву

Підлітки не можуть розпізнавати емоції за обличчями тих, хто їх оточує, як це роблять дорослі. У дорослих у цьому процесі задіяна префронтальна кора головного мозку, а у підлітків - мигдалеподібне тіло - ділянка мозку, що відповідає за емоційні реакції. Дослідження показують, що підлітки часто неправильно розпізнають емоції за виразом обличчя. У ході експерименту підліткам показували фотографії осіб, що виражають різні емоції, і більшість випробовуваних інтерпретували їх як гнів.

Злість і жорстокість у підлітків

Кожна людина має право на фізичну безпеку. Якщо підліток проявляє жорстокість у ставленні до вас - негайно зверніться по допомогу до родичів, друзів сім'ї або, за крайньої необхідності, в поліцію. Це не означає, що ви не любите свою дитину - просто особиста безпека повинна бути для вас на першому місці.

У підлітковому віці гнівливими стають не тільки хлопчики, а й дівчатка. Однак вони найчастіше виявляють гнів вербально, а не фізично. Хлопчики більше схильні розбивати речі, ляскати дверима або бити кулаком в стіну, коли перебувають у гніві. Іноді діти вихлюпують свій гнів на батьків. Без сумніву, це засмучує і тривожить усіх батьків, особливо матерів, які виховують дітей без чоловіка. Однак не варто миритися з такою поведінкою підлітка - це шкідливо як для нього, так і для вас.

Як поводитися з розлюченим підлітком

Багатьом підліткам важко справлятися з гнівом, і тому вони приховують його за різними емоціями, такими як фрустрація, збентеження, смуток, страх, сором тощо. Коли підліток не може впоратися з почуттями, він може накинутися на опонента, піддаючи інших і себе ризику. У більшості випадків підлітки не можуть усвідомити свій гнів, висловити його прийнятним способом або попросити підтримки.

Завдання батьків у такому випадку - допомогти впоратися з емоціями й навчити висловлювати гнів більш конструктивно. Для цього дотримуйтеся таких рекомендацій:

• Установіть межі, правила й покарання за їх порушення. Коли ви й ваша дитина спокійні, поясніть їй, що відчувати гнів - це нормально, але важливо знайти прийнятний спосіб висловлювати його. Якщо підліток накидається на вас, він повинен понести покарання. Наприклад, позбутися будь-яких домашніх привілеїв або навіть мати справу з поліцією. У підлітковому віці межі й правила потрібні більше, ніж будь-коли.
• Спробуйте зрозуміти, що ховається за гнівом підлітка. Він засмучений чи перебуває в депресії? Можливо, підліток так поводиться тому, що в його друзів є речі, які він не може собі дозволити? А можливо, підлітку просто потрібно, щоб його вислухали й не засуджували?
• Будьте уважні до тривожних сигналів. Можливо, ваш підліток перед спалахами гніву відчуває головний біль або починає ходити по кімнаті? Або, можливо, у нього викликає злість певний шкільний предмет? Коли людина може збагнути, що викликає в неї злість - їй стає легше контролювати емоції й не допустити, щоб вони вийшли з-під контролю.
• Допоможіть дитині знайти здоровий спосіб контролювати гнів. Для цього добре підійдуть фізичні вправи: біг, їзда на велосипеді, скелелазіння або командні види спорту. Побити боксерську грушу - також ефективний спосіб упоратися з нападом гніву. Щоб заспокоїтися, можна також танцювати або грати гучну музику. Деякі підлітки використовують для цього творчість: малюють або пишуть.
• Надайте підлітку простір, де він зможе заспокоїтися. Коли підліток відчуває гнів, йому потрібне безпечне місце, де він зможе опанувати себе. Не переслідуйте свого підлітка, не вимагайте негайних вибачень чи пояснень, поки напад гніву не минув - це тільки погіршить ситуацію або навіть спровокує фізичну агресію.
• Учіться справлятися з власним гнівом. Ви не зможете допомогти підлітку, якщо самі втрачаєте самовладання. У будь-якій ситуації вам необхідно залишатися спокійними та врівноваженими, незважаючи на всі можливі провокації підлітка. Якщо в сім'ї прийнято кричати або кидати речі, підліток засвоює, що так висловлювати гнів цілком допустимо.

Ознаки жорстокої поведінки в підлітків

Ні для кого не таємниця, що підліткова жорстокість сьогодні - надзвичайно актуальна проблема, і її масштаби постійно зростають. Кіно й телебачення роблять з жорстокості елемент шоу, інтернет-сайти часто пропонують глядачеві відповідний контент, комп'ютерні ігри провокують підлітків на прояв жорстокості в реальному житті. Звичайно, не кожен підліток настільки схильний до даного впливу, але групу ризику становлять емоційно нестійкі підлітки або ті, хто страждає на різні психічні розлади. Наслідки такого впливу можуть бути трагічними. Батькам потрібно звертати особливу увагу на наступні сигнали:

• підліток грає з будь-якого роду зброєю;
• підліток сильно захоплений жорстокими комп'ютерними іграми, фільмами або інтернет-сайтами, які пропагують жорстокість;
• підліток загрожує тим, хто його оточує, або замішаний в буллінгу;
• підліток уголос фантазує про те, як жорстоко він вчинив би з ким-небудь;
• підліток проявляє жорстокість у ставленні до тварин.

Помивши руки свого батька, юнак зрозумів одну дуже важливу річ

Якось один юнак давав інтерв’ю на високооплачувану посаду у велику поліграфічну компанію. Він пройшов першу співбесіду і збирався зустрітися з директором для вирішального інтерв’ю. Коли директор переглядав його резюме, воно було чудовим. Він запитав:

– Ви отримували стипендію в школі? Молодий чоловік відповів: “Ні”.

– Ваш батько платив за навчання?

– Так. – відповів він.

– Де працює ваш батько?

– Мій батько – коваль.

Директор попросив юнака показати йому свої руки. Він показав їх. Вони були дуже доглянутими.

– Ви коли-небудь допомагали своїм батькам з роботою?

– Ніколи, мої батьки завжди хотіли, щоб я навчався і читав більше книг. Крім того, тато може працювати краще за мене.

– У мене є прохання, коли ви підете додому сьогодні, підіть і помийте руки батькові, а потім приходьте до мене завтра вранці,- сказав його директор.

Молодий чоловік відчув, що його шанс отримати цю роботу був досить високим. Коли він повернувся додому, він запитав батька, чи дозволить він помити йому руки. Його батько відчув себе дивно, але був задоволений і з різноманітними відчуттями показав свої руки своєму сину. Юнак став мити руки батька. Він раніше не помічав, що руки батька були зморшкуватими, і на них було багато шрамів. Деякі синці були настільки болючі, що батько здригався, коли він торкався до них. Це був перший випадок, коли до нього прийшло розуміння, що означає для цих рук працювати кожен день, щоб оплачувати його навчання. Синці на руках були ціною, яку його батько платив за освіту, навчання і майбутнє свого сина.

Помивши руки батька  та постоявши трохи в тиші, юнак почав прибирати майстерню батька. В ту ніч батько і син довго розмовляли. На наступний ранок він вирушив на прийом до директора. Директор помітив сльози в очах юнака і запитав:

– Чи можете ви розповісти мені, що ви зробили і що ви дізналися вчора у своєму домі?

– Я помимив руки батька і коли закінчив, залишився і прибрав його майстерню. – відповів він. – Тепер я знаю, що без моїх батьків я не був би тим, ким я є сьогодні. Допомагаючи своєму батькові, я зрозумів, як важко і складно робити все самостійно. Я усвідомив, наскільки важливо й цінно допомагати своїй родині.

На що директор відповів:

– Це те, що я шукаю в своїх людях. Я хочу найняти таку людину, яка може цінувати допомогу і працю інших людей, для якої гроші – не єдина мета в житті. Ви прийняті на роботу.

У дитини, якій все дається, чого вона хоче, розвивається почуття егоїзму. Вона ігнорує своїх батьків, ставлячи себе на перше місце.  Чи правильно бути такими батьками? А може, ми подібною любов’ю маємо шанс зіпсувати своїх дітей?

Ви можете дати вашій дитині комфорт жити у великому будинку, їсти хорошу їжу, ходити на комп’ютерні класи, дивитися телевізор з великим екраном. Але коли ви миєте підлогу або фарбуєте стіну, дайте їй зробити те ж саме. Це не тому, що у вас немає грошей, щоб найняти когось, а щоб навчити щось робити. Це тому, що ви хочете виховати її правильно. І незалежно від того, наскільки ви багаті, ви хочете, щоб вона це розуміла. Одного разу її волосся теж стане таким ж сивим, як у батька цього юнака.

Найголовніше, щоб ваша дитина навчилася цінувати працю та долати труднощі для досягнення успіху в будь-якій справі.

• 
  

  • Пошук для

Що читати сучасним дітям? 45 найкращих українських авторів

Центром дослідження літератури для дітей та юнацтва.Українська дитяча література – досить багата та різноманітна, хоча з першого погляду так і не скажеш. У книгарнях можемо побачити засилля книг іноземних авторів і досить часто – російською мовою. А що ж для дітей писали українці?

Український контент підібрав перелік найкращих дитячих літераторів – класиків та сучасників, твори яких дійсно заслуговують на увагу! Тож – приємного читання…

Класика

1. Андієвська Емма. Казки Емми Андієвської.
2. Білоус Дмитро. «Диво калинове». Поезія
3. Васильченко Степан. «Приблуда».
4. Винниченко Володимир. «Федько-халамидник», «Кумедія з Костем».
5. Вінграновський Микола. «Сіроманець».
6. Гуцало Євген. «Лелеченя».
7. Калинець Ігор. «Вертеп маленького хлопчика».
8. Королів-Старий Василь. «Нечиста сила», «Хуха-Моховинка», «Потерчата».
9. Костенко Ліна. «Бузиновий цар».
10. Коцюбинський Михайло. «Ялинка», «Харитя», «Маленький грішник».
11. Лариса Письменна. «Павлик-Равлик», «Як Петрик на дні моря жив», «Богатир Жовте Око», «Тисяча вікон і один журавель», «Чарівник на тонких ніжках», «Чап-Чалап».
12. Лепкий Богдан. «Казка мойого життя».
13. Леся Українка. «Біда навчить».
14. Марія Познанська. «Про чудо-ліс, що на полі зріс», «Любій малечі про цікаві речі», «Чим пахне коровай», «Про золоті руки», «Про білий халат і наших малят».
15. Микола Трублаїні. «Крила рожевої чайки»,«Мандри Закомарика»,«Про дівчинку Наталочку та сріблясту рибку».
16. Наталія Забіла. цикл віршів «Про дівчинку Маринку», «Катруся вже велика», «Телефон», «Подорож до казкового лісу», «Дивовижні пригоди хлопчика Юрчика та його діда». Поезія.
17. Нестайко Всеволод. «Незвичайні пригоди в Лісовій школі», «В країні Сонячних зайчиків», «Тореадори з Васюківки».
18. Павличко Дмитро. «Золоторогий олень».
19. Пчілка Олена. «Сосонка», «Рафаелеві янголята».
20. Симоненко Василь. «Цар Плаксiй i Лоскотун», «Подорож в краïну Навпаки».
21. Франко Іван. «Коли ще звірі говорили», «Лис Микита», «Малий Мирон», «Красне писання», «Олівець».
22. Шевчук Валерій. «Панна квітів: Казки».

Сучасна література

1. Анатолій Костецький. «Хочу літа!», «Суперклей Христофора Тюлькіна, або «Вас викрито — здавайтесь!», «Мінімакс — кишеньковий дракон, або День без батьків», «Мої та твої таємниці».

2. Андрусяк Іван. «М’яке та пухнасте», «Стефа та її Чакалка». Поезія.

3. Бачинський Андрій. «Неймовірні пригоди Остапа і Даринки», «Канікули Остапа і Даринки».

4. Воронина Леся. «Прибулець з країни Нямликів», «Таємне товариство боягузів», «Таємне товариство брехунів», «Суперагент 000. Таємниця золотого кенгуру».

5. Гаврош Олександр. «Пригоди тричі славного розбійника Пинті», «Розбійник Пинтя у Заклятому місті».

6. Григорів Михайло. «Зелена квітка тиші». Поезія

7. Гридін Сергій. «Федько, прибулець з Інтернету», «Федько у віртуальному місті», «Федько у пошуках Чупакабри».

8. Дерманський Олександр. Серія книжок про Чудове Чудовисько, «Король Буків або Таємниця Смарагдової книги».

9. Качан Анатолій. «Листи з осіннього саду». Поезія.

10. Кирпа Галина. «Місяць у колисці». Поезія

11. Кокотюха Андрій. «Таємниця козацького скарбу», «Таємниця козацького човна».

12. Малик Галина. «Незвичайні пригоди Алі в Країні Недоладії».

13. Марина Павленко «Півтора бажання, або Казки з Ялосоветиної скрині».

14. Матіяш Богдана. «Казки Різдва».

15. Мензатюк Зірка. «Таємниця козацької шаблі», «Київські казки».

16. Мовчун Леся. «Арфа для павучка».

17. Ніна Воскресенська. «Руда Ворона», «Останнє бажання короля».

18. Пагутяк Галина. «Лялечка і Мацько». «Втеча звірів або новий бестіарій».

19. Прохаськи Тарас і Мар’яна. «Хто робить сніг?», «Куди зникло море?».

20. Рутківський Володимир. Ганнуся. «Сторожова застава», «Сині Води», трилогія «Джури козака Швайки», «Джури і підводний човен» і «Джури-характерники».

21. Ткачук Галина. «Вечірні крамниці вулиці Волоської».

22. Читай Володимир. «Історії Чарівного Лісу».

23. Сергій Іванюк. «Лісом, небом, водою».

Створено на основі списку літератури, розробленого Центром дослідження літератури для дітей та юнацтва...Джерело-http://kontent-ua.com/2015/11/shcho-chytaty-suchasnym-dityam-45-naykrashchykh-u/

Булінг у школі: чому діти цькують дітей і що з цим робити

80% українських дітей переживають шкільний булінг

        

Ознаки того, що дитину цькують у школі:

 Відмова іти до школи з різних причин — «не хочу, не цікаво, не бачу сенсу…»

 Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.

 Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.

 Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.

 Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.

             Причини булінгу

 Як правило, це ЗАНИЖЕНА САМООЦІНКА. Навіть якщо дитина виявляє це через нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.

 АТМОСФЕРА ВДОМА. Дуже часто жертвами булінгу стають діти, з якими вдома поводяться як з жертвою. Школа і садок — каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла маніпулювати своїм становищем жертви, щоб отримати більше уваги до себе, поблажливість батьків, якщо звикла, що до неї краще ставлятсья, коли вона бідна й нещасна, то вона відтворюватиме навколо себе таку ж атмосферу і в школі.

Часто такими дітей роблять бабусі, підживлюючи ідею безпорадності дитини. Як результат — дитина не може себе відстояти за наявності сильного лідера.

 ЗАРЯДЖЕНА ЧАСТИНА В КЛАСІ. Це дитина агресор, якій чхати на почуття інших, яка шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан.

Відрізнити таку дитину-жертву агресора від «вигнанця» можна за однією ознакою. «Вигнанець» буде таким у всіх колективах. А от дитина-жерва агресора може бути в інших колективах навіть лідером (де його психологічна структура вважатиметься сильною).    

Форми та види булінґу 

    ФІЗИЧНА Вона проявляється побоями, іноді навіть навмисним покаліченням.( По мережі гуляє лист чоловіка — жертви шкільного буллінга. Він згадує, як однокласник ламав йому пальці, щоб почути, який звук буде при цьому.) 

    ПОВЕДІНКОВА. Це бойкот, плітки (поширення завідомо неправдивих чуток, виставлення жертви в невигідному світлі), ігнорування, ізоляція в колективі, інтриги, шантаж, вимагання, створення неприємностей (крадуть особисті речі, псують щоденник, зошити). 

      ВЕРБАЛЬНА АГРЕСІЯ. Виражається в постійному глузуванні, підколах, образах, окриках і навіть прокльонах. 

       КІБЕРБУЛІНГ. Саме останнє і дуже популярне серед підлітків. Проявляється в цькуванні за допомогою соціальних мереж або надсилання образ на електронну адресу. Сюди входить зйомка та викладення непривабливого відео в загальний доступ.

                

 Що робити батькам !!!                                                                           ПОЯСНИТИ ДИТИНІ, що таке булінг. За досліжденнями UNICEF в Україні 80% дітей рано чи пізно стають жертвами шкільного цькування. Більшість на ранніх етапах не розуміють, що це таке, і що треба розповідати вчителям про образи. Тому варто пояснювати дітям, що інші мають право робити з ними і на що не мають права.                                                                                          Це починається з дитячого садка, коли, наприклад, на скаргу про примушування їсти батьки відповідають: ну, ти ж нічого їси, а цілий день у садку. Таким чином даючи іншій людині право на фізичне насилля над своєю дитиною. І коли уже в школі інші діти крадуть її зошити, змушують носити свій портфель, зганяють з місця — їй це видається невинними жартами, про які вона не розповідає.

 СТРАТЕГІЯ ЗАХИСТУ. Не бігти одразу до школи. Спершу дізнатися, у дитини, що вона думає про цю ситуацію і підтримати. Якщо вона не зможе впоратися, тоді йти до школи.

Або ж, коли застосовується фізична сила — в такому разі, як би соромно не було дитині, що б вона не казала (агресори зазвичай присоромлюють дітей, яких захищають батьки) треба йти до школи.

 Порадити ПРОВОДИТИ БІЛЬШЕ ЧАСУ ЗІ СТАРШИМИ. За можливістю не відходити надовго від учителя, щоб не допускати насилля.

 НЕ ВКЛАДАТИ СВОЇ ІДЕЇ В ГОЛОВУ ДИТИНИ. Коли щось радите — запитуйте, чи зможе дитина так учинити. Якщо відповідь буде — мені незручно, соромно, я так не зможу — шукайте інші варіанти. Головне не присоромлювати — «чому ти не можеш дати відпір?!!»

Не можна злитися на дитину за те, що вона не здатна на дорослі вчинки. Стежте за собою, завдання батьків — допомогти.

 З юридичної точки зору ви НЕ МОЖЕТЕ ПРИЙТИ І ПОГОВОРИТИ БЕЗПОСЕРЕДНЬО З ДИТИНОЮ, ЯКА ОБРАЖАЄ вашу. Це можна ініціювати лише через школу або психолога. Інакше можна отримати судовий позов за залякування чужої дитини.

 ПІДТРИМУВАТИ ДИВАКУВАТУ РИСУ в характері або зовнішності дитини, якщо саме через це з неї насміхаються. Перетворіть її на сильний бік дитини. Якщо йдеться про особливості зовнішності — зробіть фотосесію, щоб підкреслити. Якщо ж про замкнутість — знайти діяльність, де саме ці якості будуть найнеобхіднішими.

 Якщо булінг триває кілька місяців, — БЕЗ ДИТЯЧОГО ПСИХОЛОГА НЕ ОБІЙТИСЯ.

     Наслідки                                                             Наслідки булінгу можуть бути різні. Найчастіше — це замкнутість, психологам доводиться працювати з антисоціальними підлітками, які абсолютно не вміють спілкуватися з навколишнім світом. Доводиться пояснювати, що світ не такий страшний, яким був до цього. Це може тривати від 2 до 3 років. У таких дітей руйнується віра у соціум, вони насторожені, тривожні. Але найбільший страх — це підліткові суїцидальні думки.

Булінг – загроза ефективному навчанню

Відчуття впевненості та безпеки учня є необхідною умовою ефективного навчання. Уроки в школі можуть бути творчими і цікавими, але якщо учень потерпає від залякувань у школі, він може цього просто не помічати.

7 способів розвитку позитивної поведінки у дітей

Батькам украй важливо навчити дитину позитивної поведінки, оскільки це допоможе їй у майбутньому досягти життєвого успіху. Навчаючи дитину такої поведінки, батькам необхідні послідовність дій і уважність, але насамперед ключем до успіху у цій справі є їх готовність використовувати позитивний підхід у вихованні дитини.

Щоб розвинути в дитини позитивну поведінку, дотримуйтеся таких рекомендацій.

1. Подавайте позитивний приклад

Оточення – ефективний засіб для розвитку в дитини необхідних навичок. Саме оточення визначає відмінності між поведінкою людей і тварин. І тому від середовища, яке ви створюєте для своїх дітей, залежить те, чого вони навчаться.

• Дитина бачить усе, що ви робите, і в усьому наслідує вас. Показуйте їй позитивний приклад, не скаржтеся, не сваріться у її присутності.
• Якщо ви створите й підтримуватимете в родині гармонійну й позитивну атмосферу, це формуватиме в дитини відповідну картину світу, яка залишиться з нею на все життя.

2. Приділяйте увагу

Слухайте дитину, не перебиваючи й не засуджуючи її. Це дуже важливо, тому що коли дитина бачить, що ви її слухаєте, вона відчуває, що її слова мають цінність.

• Дитині може бути важко впоратися з тим, що вона не здатна висловити деякі свої почуття.
• Якщо ви перебуватимете поруч із дитиною й надаватимете їй підтримку, це допоможе їй подолати страх, занепокоєння й недовіру.

3. Тримайте своє слово

Дитяча логіка проста: діти розуміють тільки «так» і «ні». Дорослі, кажучи «можливо», ускладнюють ситуацію.

• Якщо ви пообіцяли дитині на вихідних зводити її в зоопарк за те, що вона буде весь тиждень вчасно вчити уроки, вам потрібно дотриматися свого слова.
• Таким чином, дитина розумітиме необхідність виконувати дані зобов'язання й довірятиме вашим словам.

4. Будьте обережні

Щоб сприяти безпеці дитини, вам потрібно класти деякі речі в правильних місцях.

• Діти завжди шукають, із чим можна погратися, тому часто беруть ваші речі.
• Не потрібно сварити дитину за те, що вона грається вашими речами. Просто тримайте деякі речі поза зоною її досяжності. Якщо ви сварите дитину, це може викликати в неї негативні почуття, і вона може захотіти знову взяти ту чи іншу річ.
• Будьте ввічливі, відучуючи дитину брати ваші речі.

5. Навчіться говорити «ні»

Говорити «ні» дитині буває важко, але набагато важче змінити її вперту поведінку.

• Не погоджуйтеся на всі прохання дитини. Зробивши це, ви формуватимете в неї неправильне розуміння життя.
• Коли ви в чомусь відмовляєте дитині, вона розуміє, що повинна запитувати вашого дозволу, поважати вашу думку й дотримуватися встановлених правил.

6. Не вказуйте

Не вказуйте дітям, що їм потрібно робити. Дайте їм трохи свободи – і ви будете здивовані результатом.

• Надмірне моралізування може мати для дитини зворотний ефект. Радьте, а не вказуйте.
• За допомогою цього дитина вчитиметься приймати власні рішення, брати відповідальність за свої вчинки, ставатиме самостійною.

7. Не навішуйте ярлики

Називаючи дитину неслухняною, дурною або навішуючи на неї будь-які інші ярлики, ви викликаєте в неї негативні емоції. Так ви не мотивуєте дитину поводитися краще, а тільки занижуєте її самооцінку.

• Якщо ви прагнете, щоб дитина краще вчилася, розкажіть їй про переваги успішного навчання. Не тисніть на неї, натомість м'яко поясніть, що ви від неї очікуєте й чому.
• Підвищуйте самооцінку дитини. Це сприятиме її кращій поведінці.

І, нарешті, тренуйте терпіння. Це перше правило для батьків, які використовують методи позитивного виховання. Неможливо виховати дитину за один день, але з часом ви зможете розвинути в неї позитивну поведінку.

За матеріалами сайту "Розвиток дитини"